kristerra

писательская мастерская

13072876_1680776238853488_202860835421643613_o
4

Лікар, який побував на сході. Олександр Сергійович Бойко!

  Ця стаття українською мовою в першу чергу тому, що висловлюю цим повагу до тієї людини про яку я писатиму. Є невеликий острах від того, якою вийде моя стаття українською мовою. Не дивлячись на те, що я вільно володію цією мовою, вперше пишу опис саме українською.

   Я дуже часто задавалась та продовжую задаватися питанням, що особисто я можу зробити аби покращити цей світ. Які в мене здібності, які можуть бути корисними. Ми ж приходимо в цей світ не лише для того аби бути споживачами. От і вирішила розказати думку з цього приводу Олександра Сергійовича Бойко. Лікаря звичайної районної лікарні в місті Васильків.

  Скажу чесно, якби була змога в житті обирати, то я б не хотіла знайомитися з Олександром Сергійовичем при тих обставинах при яких відбулося знайомство. Але познайомилися. Можливо й на краще, хто знає. Перше враження про нього, який вродливий приємний лікар. Що він робить в цій звичайній районній поліклініці. З мізерною зарплатнею. Всі ж тікають з таких місць, їм начхати на те, що в когось немає змоги їхати в обласний центр, а хвороби не питають. Чесно кажучи, я завжди радію, коли розумію, що такі є. Хто не втік для кращого життя для себе. Хоча розумію, що альтруїстів залишається все менше. Та й тих, то від’їздить розумієш.

  Знайомство наше розпочалося з початком АТО. А трошки пізніше я дізналася, що Олександр Сергійович поїхав в АТО за покликом серця, а не виклику з військомата. Моя родина часто його згадувала, як людину, яка має маленьку донечку і незважаючи на це залишила домашній затишок заради іншого. 10336749_1430614160536365_2365385991628138765_n На момент нашого знайомства я ще не розповідала історій на сайті. А от після повернення з АТО Олександра Сергійовича доля звела нас знову. Пройшов тривалий час і мої рідні поцікавилися чому я не напишу про нього. Мені було трохи незручно просити його про інтерв’ю. Я ж не видатна особа та не відома журналістка, в мене відсутня власна газета чи журнал, чим мій ресурс може зацікавити його. Ось таким чином розмірковувала я. А потім наважилася, і ось, про що я дізналася.

  Олександр Сергійович вирішив, що буде працювати хірургом в 1-му класі. Уявляєте він з семи років хотів стати тим, ким став! Я написала кілька питань лікарю, але прочитавши відповіді зрозуміла, що не хочу сама нічого додавати від себе. Нехай це буде прямою мовою….

  ….Тому я вже не пам’ятаю, чи було це справжнім прагненням «допомоги людству», або проявом «моєї всесвітньої любові»; такі фрази доволі часто можна почути під час інтерв’ю, дуже рідко вони є правдою, бо вчинки потім вказують на зовсім інше. В 2002 році я закінчив медінститут, потім інтернатуру, потім розпочалася робота хірургом в Васильківській ЦРЛ по теперішній час. За ці роки закінчив аспірантуру, на захист так і не вийшов, почався майдан, чергування після роботи на майданівських медпунктах. Коли почалась війна, звернувся в військомат та став чекати повістки. Батьків та батьківщину не обирають, просто прийшов час захищати нашу Неньку, свій дім, своїх дітей та родини. Якщо не ми, то хто? Як кажуть Святі Отці: той, хто не любить свою земну батьківщину, не зможе любити й небесну. Вже в кінці листопада 2014року мав розмову з військовими, запросили в медроту 81 ОАМД ВДВ ЗС України, яка формувалась з нуля. Я погодився. Тому в січні 2015року в військомат я вже прийшов сам за оформленням повістки, бо під мобілізацію я не потрапляв. Тоді сказав дружині. Ось так…

  Я дуже хотіла аби Олександр Сергійович розповів про випадки, які з ним трапилися ТАМ. Але його відповідь мене вразила та сколихнула.

  ….Багато чого залишиться  в пам’яті після служби, позитивного і не дуже. Про випадки розповідати не буду, інакше це «PR», зовсім не заради цього йшов на війну….

13122883_1686430278288084_3505440877001196258_o

  Скільки політичних діячів, скільки людей готових хизуватися тим, що зробили, що бачили, як відстоювали щось. І тут людина, яка дійсно там була, яка дійсно допомагала та рятувала, відповідає мені, що все це буде лише піаром. Чи це не те на що потрібно звернути увагу? Сьогодні, зараз, в цей час?

  Я не могла втриматися та запитати його думку про те, коли ж скінчиться ця довбана війна.

  ….Відповіді на питання про закінчення війни потрібно шукати, на мою думку, не тільки в Московії, але й на Банковій. Бо ворог веде себе активно саме в тих межах, в яких ми йому дозволяємо. Стосовно звичайних людей, доки будуть продавати свої голоси на виборах за гречку або 200грн., доти комусь потім прийдеться віддавати на війні своє здоров’я та життя. Сподіваюсь, що звичайні люди все ж таки почнуть любити свою батьківщину як і батьків, а вже потім вимагати від неї/батьківщини якихось матеріальних благ….

  Ось таку розмову я мала з Олександром Сергійовичем Бойко. Вперш за все Людиною. Скільки разів я спілкувалась з ним, стільки разів я впевнювалася в тому, що це всебічно розвинена та високоосвічена людина. Він багато може розказати про медицину, яка  закордоном. Хоча є ще дещо. Він неймовірно любить рідну мову.

  Наступні слова скопіюю з його сторінки з соцмережі, і після них, я думаю всім стане зрозуміло, чому ця моя стаття саме українською мовою.

  Датується запис 18 жовтня 2016 року.

  «Сьогодні 10-й день, як нащастя набрала чинності постанова про обов’язкові україномовні квоти на радіо. Просто насолоджуюсь, слухаючи радіо в машині! Не дарма наша рідна мова друга, після італійської, на планеті за мелодійністю.

  Так, ми починаємо поступово змінюватись від homo-soveticus на homo-sapiens, так, дуже повільно, однак… Головне, що зміни розпочались від «голови до ніг», а не в зворотньому (проктологічному) напрямку. Впевнений, що таке, хоча й дуже невелике, збільшення україномовного контенту пришвидшить зміни в свідомості населення України. ТВ-програми переглядаю рідко, однак хотілося б саме таких змін і на ТВ, особливо стосовно фільмів та серіалів».

 14344821_1156398944417256_5349543440487943940_n

Поделиться в соц. сетях

Опубликовать в Google Buzz
Опубликовать в Google Plus
Опубликовать в LiveJournal
Опубликовать в Мой Мир
Опубликовать в Одноклассники

kris_terra • 24.11.2016


Предыдущая запись

Следующая запись

Комментарии

  1. Talina 24.11.2016 - 16:33 Ответить

    Настільки проникливе та надзвичайно глибоке враження справила на мене Ваша розповідь про Олександра Сергійовича. Ви правильно зауважили, що сперш за все це Людини, Людина з великої букви!!!! Не можу не сказати наскільки глибоке враження від прочитаного мною інтервью залишилось в моему сердці!! Наскільки треба любити те що робиш і жити цим!! Олександр Сергійович Бойко це лікарь, котрий дарує Надію, Впевніність в завтришньому дні, та Віру !!! Адже Віра це все і без неї на нашому шляху ні як!!
    Хочется побажати, як більше здоровья, та всього найкращього Олександру Сергійовичу, а також Ангела -Охоронця, адже ті вчинки, про які написано в вашій розповіді це вчинки справжьої Людини!!!
    Можно продовжувати далі і далі розповідати, яке враження на мене справила Ваша нова стаття, але не хочется докучати, і як висновок вважаю доцільно зазначити, що після написаного та прочитаного, я впевнена безліч людей поставить собі за приклад Олександра Сергійовича Бойка!!!

    • kris_terra 24.11.2016 - 16:50 Ответить

      Дякую за коммент) Ви не докучаєте)) пишіть !

  2. Наталія 24.11.2016 - 19:08 Ответить

    Знайома з цим лікарем. Допоміг мені був у свій час. Дуже хороша людина що відгукується на усі прохання. Дійсно лікар від Бога.

    • kris_terra 25.11.2016 - 09:39 Ответить

      Дякую за коментар! Думаю Олександру Сергійовичу буде приємно його прочитати :)

Добавить комментарий

Почта не будет опубликована *

Можно использовать следующие HTML-теги и атрибуты: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>